Микола Павлович Барабашов - український астроном, відомий своїми дослідженнями з вивчення фотометричних властивостей планет. Народився 30 березня 1894 року в Харкові у родині професора Харківського університету Павла Миколайовича Барабашова та піаністки Валентини Василівни.
Батько був учасником російсько-турецької війни, окулістом за фахом, працівником, а згодом і завідувачем клініки Л. Гіршмана.
Інтерес до астрономії виник у майбутнього вченого ще у підлітковому віці, зокрема після відвідування ним з батьком обсерваторії Каміля Фламмаріона у Парижі. Видатний астроном подарував на згадку свою книгу з надписом :”Моєму новому колезі М.Барабашову від співгромадянина неба”. Свою першу астрономічну статтю написав у 15 років. Після закінчення Харківського університету працював при кафедрі астрономії.
Становлення кар’єри Барабашова припало на нелегкий період громадянської війни. У той час він готувався до отримання професорського звання, працював вчителем, астрономом-спостерігачем в обсерваторії. У 1930 році став директором Астрономічної обсерваторії Харківського університету, роками пізніше став ректором університету.
Барабашов є автором більше ніж 600 наукових праць з дослідження фізичних умов на Місяці та планетах, природних небесних тіл тощо.
Помер у віці 77 років у Харкові. Іменем видатного астронома названо планету 2883 Барабашов та кратер на Марсі, на його честь запроваджено премію у НАН України. Також ім’ям вченого названо станцію харківського метрополітена та найбільший в Україні ринок Барабашова.
