Український письменник та науковець народився в Черкаській області 16 січня 1790 року у родині священика. У віці 27 років переїхав до Харкова та став вільним слухачем лекцій словесного факультету ХНУ, незабаром став викладати польську мову в університеті.
Професорська кар’єра стрімко йшла вгору: через три роки йому було доручено викладання ще трьох дисциплін, захистив дисертацію і отримав ступінь магістра. З 1841 по 1849 обіймав посаду ректора Харківського університету.
Саме переїзд до Харкова стає поштовхом до зростання Петра Петровича як письменника. Він товаришував із Григорієм Квіткою-Основ’яненко, публікувався на сторінках “Украинского вестника” та був членом клубу Харківських романтиків.
Творче портфоліо Петра Петровича складається із байок, притчей, балад, віршів та послань. Мораль у його творах відповідала соціальним проблемам того часу, зокрема у байці “Пан та собака” відображено погляди автора проти кріпацтва. Гулак-Артемовський вважається засновником жанру романтичної балади в українській літературі.
На знак вшанування пам’яті у Харкові встановлено пам’ятник письменнику. Петро Петрович Гулак-Артемовський похований на першому харківському кладовищі.
