Потебня Олександр Опанасович - український фольклорист, мовознавець та громадський діяч. Народився на хуторі Манів Полтавської області 22 вересня 1835 року.
У віці 16 років вступив до Харківського університету спочатку на юридичний факультет, а потім перейшов на історико-філологічний. Після закінчення навчання став ад’юнктом університету, викладаючи історію російської мови.
Знаходячись у науковому відрядження у 1862 році стає учнем Альберта Вебера, німецького сходознавця, і вивчає санскрит.
Повернувшись до Харкова з мандрівок Європою, Потебня стає доцентом кафедри слов’янського мовознавства, а згодом доцентом кафедри російської мови та словесності. З його ініціативи засновано Харківське історико-філологічне товариства, головою якого він був у період з 1877 по 1890 роки.
Наукова діяльність Олександра Опанасовича поширювалася на східнослов’янську філологію, словесність, філософію, мовознавство та етнографію. За участю Потебні у редагуванні вийшли твори Григорія Квітки-Основ’яненко, Петра Гулака-Артемовського та інших. На знак вшанування, ім’ям Потебні названо Інститут мовознавства НАН України.
Помер 22 грудня 1891 року у віці 56 років у Харкові.
