Григорій Савич Сковорода - мандрівний український філософ, поет та педагог, відомий своїми байками, піснями і цитатами.
Народився 3 грудня 1722 року у селі Чорнухи, що территориально належали до Лубенського полку Гетьманщини.
Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, вивчаючи латинську, німецьку, грецьку, польську і церковнослов'янську мови. Проте згодом перейшов на факультет філософії.
Маючи добрий слух та голос, Сковорода отримав пропозицію співати у Петербурзькій придворній царській хоровій капелі, на що він і погодився, не закінчивши навчання. Після трьох років повернувся до Києва, де спочатку отримав чин придворного уставника, але, не бажаючи прийняти постриг у монахи, повернувся до академії, щоб завершити курс філософії.
Після отримання диплому, Сковорода розпочав мандрівку Європою, зокрема відомо, що більшість часу він провів в Угорщині. Подорожував він у складі "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору".
У 1751 році Григорій Савич обіймає посаду вчителя поетики у Переяславському колегіумі. Проте методика його авторського викладання не прийшла до вподоби єпископу Никодиму Сребницькому, за запрошенням якого Сковорода і розпочав учительську діяльність. Сковороду звільнили и той період він бідував.
До поезії філософ звернувся, перебуваючи у селі Кавраї і саме написані там твори увійшли до відомої збірки "Сад божественних пісень". У 1759 році він переїжджає до Харкова, починає викладати поетику в Харківському колегіумі, але і тут у митця не склалося: через рік він звільнився через конфлікт із владикою Йосафом Миткевичем, який вмовляв Сковороду прийняти постриг. Через декілька років доля повернула його до колегіуму з програмою у класі синтаксими.
Після низки невдач, Сковорода обрав мандрівний стиль життя, якому слідував до самої смерті. Не розлучавшись із Біблією, він займався самопізнанням і написанням власних творів. Слава про мандрівного філософа дійшла і до Катерини ІІ, яка ніби-то запрошувала Григорія Савича на посаду придворного філософа.
Життя митця було насиченим. Помер Григорій Савич Сковорода 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка Харківської області, що сьогодні має назву Скородинівка.