Видатні Харків'яни

Довженко Олександр Петрович

режисер

Довженко Олександр Петрович народився в Чернігівській області 10 вересня 1894 року у поважній сім’ї. У рідному хуторі В'юнище прізвищем Довженко називалася вулиця, адже їх рід тягнувся ще з XVIII століття. Олександр Петрович був із сім'ї середнього достатку, у якій було 14 дітей. 
Доля дітей складалася трагічно, адже більшість з них помирали, не досягнувши працездатного віку. Своє дитинство Олександр описує двома словами: “плач і похорони”.

Освіту здобув у Глухівському вчительському інституті, який зараз носить ім’я Довженка. У ті роки відбулося становлення громадянської позиції Олександра, адже саме по закінченню навчання він став активістом українського самостійницького руху. У 1918 році став організатором загальностудентського мітингу проти мобілізації до гетьманської армії, який не обійшовся без жертв. Підтримував армії УНР, брав участь у бойових діях.

Довженко часто змінював місце проживання, так у Польщі він обіймав посаду керуючого представництвом з репатріації, а згодом секретаря консульського відділу Торгового представництва УСРР у Німеччині. Після життя у Європі Олександр Петрович оселився в Харкові, де і почався його творчий шлях. Він став одним із засновників ВАПЛІТЕ -  літературного об’єднання, яке діяло на Харківщині.

Довженка почав цікавитись кінематографом, зокрема режисурою. У 1929 році на екрани виходить фільм “Звенигора”, що приносить Олександрові першу славу як режисера. Стрічку заборонили до перегляду, тому, як вважають критики, на знак поступу перед владою Довженко зняв “Арсенал”, у якому з іншого боку розглядає політичний устрій. Фільм “Земля” став перлиною фільмографії режисера.

Олександр Довженко був учасником Вітчизняної війни, працював кореспондентом газети “Красная звезда”, саме у той період була написана стаття “Україна в огні”, що лягла в основу однойменної кіноповісті.

Помер український митець 25 листопада 1956 року від гострого інфаркту міокарда, поховано його у Москві. На честь Олександра Довженка 10 вересня святкується як День кіно, Київська кіностудія та державна премія в галузі кінематографа носять його ім’я.

повернутися